Аналіз міжнародного досвіду використання інструментів формування кластерних систем

Abstract

Постановка проблеми. Наукова стаття присвячена аналізу підходів до розвитку кластерних формувань у різних країнах. Дослідники виділяють три основні моделі створення кластерів, засновані на економіко-географічному підході та розвитку певних мегарегіонів: американська, західноєвропейська та азіатська моделі. Однак, цей підхід не є універсальним, оскільки не враховує різну забезпеченість природними ресурсами, ємності національних та регіональних ринків, роль держави в регулюванні економіки, специфіки галузевої промисловості тощо. Метою даного дослідження є аналіз економіко-географічних підходів до розвитку кластерних формувань у різних країнах. Предметом дослідження є механізми забезпечення кластеризації економічних елементів. З метою дослідження застосовані такі методи: порівняльний, статистичний, описовий, системний аналіз та синтез. Гіпотезою дослідження послужив аналіз складових частин формування кластерної структури: інноваційної складової та моделі конкурентоспроможності, що дозволить виявити основні особливості та обмеження процесу кластеризації. Виклад основного матеріалу. У статті розглядається вивчення економіко-географічних підходів до кластеризації на підставі інноваційної складової та ключових елементів моделі конкурентоспроможності економіки: природних ресурсів, макро- та мікроекономічної конкурентоспроможності. Розглянуто кластерну спеціалізацію країн згідно з галузевою належністю, приведений статистичний аналіз структури виробництва готової продукції підприємст-вами, що входять до складу кластерних формувань, у загальному обсязі виробництва продукції. Оригінальність та практична значимість дослідження обумовлена аналізом структурних складових кластерних формувань з урахуванням регіональних особливостей. Висновки та перспективи подальших досліджень. Аналіз економіко-географічних підходів до розвитку кластерних формувань у різних країнах показав, що підприємства, які входять до складу кластерних формувань, впроваджують інновації швидше та ефективніше, якісніше налагоджено процес виробництва продукції, сформовано колабораційні та коопераційні зв'язки між учасниками кластерної системи. Проте, зважаючи на відмінності ресурсної, конкурентної інноваційної, економічної, нормативної правової складових, процес вивчення системи кластерних формувань потребує продовження.

Постановка проблемы. Научная статья посвящена анализу подходов к развитию кластерных формирований в разных странах. Исследователи выделяют три основные модели создания кластеров, основанные на экономико-географическом подходе и развитии определенных мегарегионов: южноамериканская, западноевропейсткая и азиатская модели. Однако, данный подход не является универсальным, поскольку не учитывает различную обеспеченность природными ресурсами, емкость национальных и региональных рынков, роль государства в регулировании экономики, специфику отраслевой промышленности и т.д. Целью данного исследования является анализ экономико-географических подходов к развитию кластерных формирований в разных странах. Предметом исследования выступают механизмы обеспечения кластеризации экономических элементов. С целью исследования применены следующие методы: сравнительный, статистический, описательный, системный анализ и синтез. Гипотезой исследования послужил анализ составных частей формирования кластерной структуры: инновационной составляющей и модели конкурентоспособности, что позволит выявить основные особенности и ограничения процесса кластеризации. Изложение основного материала. В статье рассматривается изучение экономико-географических подходов к кластеризации на основании инновационной составляющей и ключевых элементов модели конкурентоспособности экономики: природных ресурсов, макро- и микроэкономической конкурентоспособности. Рассмотрена кластерная специализация стран согласно отраслевой принадлежности, дан статистический анализ структуры производства готовой продукции предприятиями, входящими в состав кластерных формирований, в общем объеме производства продукции. Оригинальность и практическая значимость данного исследования обусловлена анализом структурных составляющих кластерных формирований с учетом региональных особенностей. Выводы и перспективы дальнейших исследований. Анализ экономико-географических подходов к развитию кластерных формирований в разных странах показал, что предприятия, входящие в состав кластерных формирований, внедряют инновации быстрее и эффективнее, качественнее налажен процесс производства продукции, сформированы коллаборационные и кооперационные связи между участниками кластерной системы. Однако, ввиду различий ресурсной, конкурентной инновационной, экономической, нормативной правовой составляющих, процесс изучения системы кластерных формирований требует продолжения.