Оптимізація технологічних режимів кислотного гідролізу картопляного крохмалю

Abstract

У статті як об’єкт дослідження використані нативний картопляний крохмаль виробництва ЧМП «Вімал» (м. Чернігів, Україна) і кислотногідролізованний картопляний крохмаль. Кислотний гідроліз проводили протягом 1—24 год при 25—55°С, наявності НСl при рН 0,1—0,6 н. Вміст сухих речовин кислотногідролізованного крохмалю в надосадовій рідині фільтрату визначали рефрактометрично, також проведено дослідження на желювальну здатність і плинність клейстеру. Оптимізацію технологічних режимів кислотного гідролізу здійснювали за допомогою пакета прикладних програм Statistica 8. Проведена оптимізація технологічних режимів кислотного гідролізу (концентрації кислоти, температури і часу гідролізу) картопляного крохмалю залежно від його основних фізико-хімічних властивостей (кількості сухих речовин у надосадовій рідині, плинності і желювальної здатності клейстеру). Встановлено, що для картопляного кислотногідролізованного крохмалю мінімум плинності клейстеру знаходиться в оптимумі 93,9 (температура оброблення 23,6°С, час оброблення 7,9 год і концентрація HCl 0,315 н.), Максимум желювальної здатності клейстеру досягається після точки переходу 7,6 (температура обробки 36,7°С, час обробки 18,9 год і концентрація HCl 0,65 н.), мінімум сухих речовин в надосадовій рідині — після точки переходу 1,05 (температура оброблення 39,1°С, час оброблення 11,2 год і концентрація HCl 0,44 н.). Знайдено взаємозв’язок технологічних режимів кислотного гідролізу крохмалю (температура, концентрації кислоти, час) із технологічним характеристиками модифікованого крохмалю (концентрація сухих речовин у надосадовій рідині крохмальної суспензії, плинність і желювальна здатність крохмального клейстеру) і визначено оптимальні (максимальні і мінімальні) точки процесу.